Щасливої долі, випускники!

ВИПУСКНИЙ У КАРПАТАХ

ЗУПИНКА НА ПЕРЕХРЕСТІ

Більшого щастя не шукай

ЗАПРОШЕННЯ НА ВИПУСКНИЙ БАЛ

І ПЛАКАТЬ ХОЧЕТЬСЯ ЧОМУСЬ...

ОСТАННІЙ РАЗ ДЗВЕНИТЬ ДЗВІНОК

УСІ ЗМІНИ ШКОЛИ ЗАЛЕЖАТЬ ВІД МУДРОСТІ КЕРІВНИКА

Життя сучасної школи

КВІТИ- ЗАТИШОК НВК

"Тополя" інсценізація

ПІДГОТОВКА ДО ЗНО. ЯК ВИЗНАЧИТИ ВИД СКЛАДНОГО РЕЧЕННЯ

Як швидко запам'ятати правила з української мови. МНЕМОНІМІЧНІ ФРАЗИ.

ВІТЬКА+ГАЛЯ=УСМІХНІТЬСЯ

Спаси,Боже,мою душу

Тарасова доля wmv

Соборною Україною торжествує коляда

ЗАГЛЯНЕМО У МІСЬКУ КВАРТИРУ

КАЛИТО, СМАЧНА,РУМ`ЯНА

ВАРЕНИКИ МОЇ

ЩОБ НЕ ПЕРЕДУМАЛИ

АНДРІЮ,НА ТЕБЕ МАЄМО НАДІЮ...

вечорниці у шкільній світлиці

ВЕСЕЛІ ВЕЧОРНИЦІ

ГАРМОНІЯ КРАСИ У ПОЗДИМИРСЬКОМУ НВК

Вдячна за причетність до вчительської осені

M2U00024 Такі будні Учителя

M2U00034 МНОГАЯ ЛІТА,УЧИТЕЛЮ !ХАЙ ВАМ СОНЦЕ УСМІХАЄТЬСЯ...

M2U00033 ЦЕ СВЯТО ЧУДОВЕ,ЦЕ СВЯТО БАРВИСТЕ

M2U00031 "Я на вальс вас запрошую"

M2U00030 УСІ СЛОВА- ВЧИТЕЛЯМ

M2U00029 А ЯК ВАМ ПРОПОЗИЦІЯ ВІКТОРІЇ?

M2U00028 І ЯК ВІДКАЗАТИСЯ?

M2U00027 ПРОПОЗИЦІЯ ВІД ЮЛІЇ ЯСТРУБ УЧИТЕЛЯМ ШКОЛИ

M2U00026 УСЕ НАЙКРАЩЕ-ВЧИТЕЛЯМ! ВИБИРАЙТЕ!

M2U00025

Пісня до Дня вчителя. Михайло Ровенко, Віктор Римар

Наталія Май - Спасибі вчителю Василю Олексанровичу Сухомлинському

Василь Олександрович Сухомлинський. Павлиський романтик

У ПОЗДИМИРІ ВЕСЕЛО НА ВИПУСКОМУ

А лиш можемо дещо згадати

МИ НА ВАЛЬС ВАС ЗАПРОШУЄМ

НАШІ ДІТИ - НАЙКРАЩІ

ЗАВІТАЛИ У РІДНЕ СЕЛО

МОЯ СОРОЧКО ВИШИВАНА(СВЯТО У ПОЗДИМИРСЬКОМУ НВК)

"КАШТАНОВИЙ ВАЛЬС" БІЛЯ РІДНОЇ ШКОЛИ

Інсценізація "Марина"

" У ДОМІ РЄПНІНИХ"(БАТЬКИ І ДІТИ ІНСЦЕНІЗУЮТЬ)

РІДНИЙ КОЖНОМУ СЕРЦЮ

У ЧОМУ МУДРІСТЬ ВЧИТЕЛЯ

"ДУМКА" Читає Гвоздь Юлія

Поставлю хату і кімнату

Шевченківський марафон

Слухаймо Кобзареве слово

"ДОЛЯ" читає Гнатів Вікторія

Учитель - талант wmv

Гордість Поздимирської школи

КВЕСТ З МОВИ У ПОЗДИМИРСЬКІЙ ШКОЛІ

Вшановуємо Франка у Поздимирській школі

ШЕВЧЕНКОВА ВЕСНА НІКОЛИ НЕ ЗІВ`ЯНЕ

Щоб вічними були наші традиції

М.Старицький"По- модньому"

РІЗДВЯНІ ПРИГОДИ (ролі виконують-Остапчук В.,Гулавський С.)

Як навчитись швидко читати?

"НОВИЙ РІК" КАРОЛІНА ПАРАНЮК

ДЛЯ ВАС,МОЇ ДОРОГІ,НАЙКРАЩІ СВЯТКОВІ ВІТАННЯ І ЦЕЙ МУЗИЧНИЙ ДАРУНОК

Фоторезюме

ФАРАОНИ

ПрезентацІя: КОЛИСКОВА. ЧИ ПОТРІБНА СЬОГОДНІ?

Показові заняття гуртка "Чисте джерело"

ПРО ЧИСЛІВНИКИ

Тренувальні вправи Розподіліть числівники за значенням а) власне кількісні; б) дробові; в) збірні; г) порядкові. Третій, сім, восьмеро, три четвертих, п'ятеро, дванадцятий, сто, дві третіх, сімнадцятий, шістдесятий, одна друга, двоє, один, тридцятеро, сорок, сім восьмих. Охарактеризуйте числівники в реченнях за значенням і будовою. Група 1: Десятеро учнів брали участь в обласних олімпіадах. Група 2: П'ятеро учнів закінчили школу із золотою медаллю. Група 3: До першої десятки шахістів світу входять і українські спортсмени. Прочитайте. Визначте будову числівників, запишіть їх словами. 67 зошитів, 243 грн 56 к., 64 тисячі, 575 мільйонів, 25 мільярдів

ЗАКРІПИМО ЗНАННЯ

Прикладка як різновид означення Прикладкою називається означення, виражене іменником, яке одночасно визначає, характеризує предмет і дає йому другу назву. Крім іменника, прикладка також може відноситися до займенника або будь-якої іншої частини мови, ужитої в ролі іменника. Прикладка зазвичай узгоджується з означуваним словом у роді, числі й відмінку (Проживав у нас довго собака Пірат (О. Довженко)). Лише прикладки, які є власними назвами гір, озер, станцій, планет, не узгоджуються з означуваним словом у непрямих відмінках (Альпіністи підкорили вершину гори Еверест). Прикладки бувають непоширені, тобто виражені одним словом, і поширені — виражені кількома словами (Я передплачую газету «Голос України»). Якщо прикладка і означуване слово — загальні іменники, не пояснювані іншими словами, то вони пишуться через дефіс (Десь-не-десь лежали на землі дуби-великани… (О. Кобилянська)). Дуже важливо правильно розрізняти, яке слово в прикладкових сполуках виступає головним, а яке — залежним: 1) Якщо в реченні особа названа власним ім’ям і загальною назвою, то прикладкою виступає загальна назва (Гетьман Хмельницький завзято вів козаків у наступ). 2) Якщо особу названо двома загальними назвами, то прикладкою є друга з них, яка пояснює, уточнює першу, і пишуться ці слова через дефіс (До кімнати зайшла дівчина-санітарка). 3) У поєднанні власної та загальної назв географічних об’єктів прикладкою виступає власна назва (Місто Київ — столиця України). Загальна назва географічного об’єкта може виступати прикладкою до власної, якщо в реченні стоїть після неї (Не той тепер Миргород, Хорол-річка не та (П. Тичина)) або якщо дає їй образну характеристику (Красень Дніпро несе свої води в Чорне море). 4) Прикладками є назви, що конкретизують загальну назву предмета, дають йому образну характеристику (жук-короїд, заєць-русак, вовчик-братик, хлопець-богатир). Якщо такі прикладки стоять у реченні після означуваного слова, вони пишуться із ним через дефіс (Вся долина зеленава в квітах-зорях, в майських травах (П. Усенко)). - See more at: http://shkolyar.in.ua/prykladka-yak-riznovid-oznachennya

А ВАША ВІДПОВІДЬ?

Т. Шевченко. Життєвий шлях. «Думка», «Іван Підкова» 1. Дата народження Т. Шевченка – 1814 рік. (Так) 2. Т. Шевченко народився в сім’ї дворян. (Ні) 3. За написанням віршів застав І. Сошенко молодого Тараса у Літньому саду Петербурга. (Ні) 4. Щоб викупити талановитого хлопця Василь Жуковський написав портрет Карла Брюллова. (Ні) 5. Першою книжкою Т. Шевченка був «Кобзар». (Так) 6. Т. Шевченко навчався в Академії мистецтв. (Так) 7. Головний персонаж поезії «Думка» - старий кобзар. (Ні) 8. Козак пішов за море шукати роботу. (Ні) 9. Темою вірша «Думка» є роздуми молодого хлопця про свою нещасливу долю. (Так) 10. Поема «Іван Підкова» починається з розповіді про похід козаків до Царгорода. (Ні) 11. У реченні «Синє море звірюкою то стогне, то виє» є два художні засоби – порівняння і метафора. (Так) 12. У другій частині поеми розповідається про те, як козаки вирушили на бій у місто Синоп. (Ні)

ПРОЧИТАЛИ? ПОВТОРИМО!

ПОВІСТЬ “ЗАХАР БЕРКУТ” Акродиктант Якщо ви правильно дасте відповіді на всі запитання, то з четвертих літер слів-відповідей складете закінчення вислову І. Франка: “Життя лиш доти має вартість, доки чоловік може...” 1. Події, зображені в повісті, відбувалися в... (назва місцевості). 2. Назвіть ім’я дівчини, у яку був закоханий Максим. 3. Максим у родині Беркутів був старшим, середнім чи наймолодшим сином? 4. Пізнайте героя за його портретом: “Плечистий, підсадкуватий, з грубими обрисами лиця і грубим, чорним волоссям”. 5. Назвіть монгольського полководця–завойовника, який відзначався своєю жорстокістю. 6. Як називається військо в тюркомовних народів? 7. Щоб вийти з котловини, треба було знайти... 8. Як називаються повалені вітром дерева? 9. Який художній прийом використано письменником у фразі: “...монголи пруться на них, мов хвилі повені”? 10.У який час Максим пообіцяв вивести монголів з котловини? 11.Яким за рахунком Захар Беркут у своєму сні наблизився до святого каменя і почав молитися? 12.Назвіть синонім до слова спис. 13.Як називається скуйовджене волосся або висока бараняча шапка?

ВЧИТИСЯ ТРЕБА УСЕ ЖИТТЯ

"Я йду дорогою, а не по дорозі, розмовляю французькою, а не по- французьки. Протягом дня боюся опинитися на протязі, аби не скрутило спину. Я беру до уваги всі рекомендації, але приймаю розкидані речі. Та й участь в цікавих заходах я також беру, а не приймаю. Я вважаю, що мушу знати більше і наполегливо вчуся, але рахую дні до чергових канікул. Завжди сумую, коли закінчується навчальний, а не учбовий рік, бо швидко минає його дитинство. Я відміняю іменники, але скасовую зустрічі. Знаю, що світ не оточуючий, а навколишній. Вживаю «натомість», а не «замість цього». Я здебільшого, а не (у більшості випадків) пишу українською дотримуючись чинних (а не діючих ) правил. Мене не стосується коли хтось когось ніжно торкається. Торік (а не в минулому році) я мандрувала Львівщиною. А наступного, а не слідуючого року планую мандрівку Південною Америкою. Мені приємно отримувати гроші на рахунок, але не подобається сперечатися з приводу затримки перерахунку. Боляче коли завдають удару, але приємно, наносити крем на обличчя. Я щодуху, чимдуж, а не що є сили поспішаю до хати аби щовечора, а не кожного вечора бачити свого сина і годувати його вечерею. Я вмикаю, а не включаю світло і визнаю, що моя щоденна мова все ж містить граматичні помилки. Я і спересердя не кажу «в кінці кінців», а лише зрештою, або врешті-решт. Навіть коли наполегливо прошу вимкнути комп’ютер! Завжди перепрошую, а не вибачаюся. Знаю провідні, а не ведучі галузі промисловості. Знаю, що можна знепритомніти, а не втратити свідомість, бо свідомість може бути й національною. Тому краще нам усім все ж опритомніти і з любов’ю ставитися до української мови, адже вона надзвичайно милозвучна і багата! І питання полягає, а не заключається в тому, що наша мова варта кращого поводження, оскільки ніхто крім нас не збереже і не передасть цей скарб дітям."

БЕЗ АПОСТРОФА!

Апостроф не ставиться: Після б, п, в, м, ф, що позначають тверді губні звуки, якщо перед ними стоїть інша, крім р, літера на позначення кореневого приголосного звука: Святослав, святковий, тьмяний, морквяний, медвяний (але: черв'як, верб'я). Після букви р, що позначає м'який приголосний на початку слова чи в середині складу: порятунок, рясний, гарячий, буряк.

І ЗНОВУ ПРО АПОСТРОФ

Апостроф у власних назвах та словах іншомовного походження Апостроф у словах іншомовного походження та похідних від них пишеться перед я, ю, є, ї: а) Після приголосних б, п, в, м, ф, г, к, х, ж, ч, ш, р: б’єф, комп’ютер, п’єдестал, інтерв’ю, прем’єр, торф’яний, к’янті, миш’як, кар’єра; П’ємонт, П’яченца, Рив’єра, Ак’яб, Іх’ямас; Барб’є, Б’єрнсон, Б’юкенен, Женев’єва, Ф’єзоле, Монтеск’є, Руж’є, Фур’є. б) Після кінцевого приголосного в префіксах: ад’юнкт, ад’ютант, ін’єкція, кон’юнктура. Апостроф у прізвищах Апостроф пишеться після губних, задньоязикових і р перед я, ю, є, ї: Аляб’єв, Ареф’єв, Водоп’янов, В’яльцева, Григор’єв, Захар’їн, Луб’янцев, Лук’янов, Пом’яловський, Прокоф’єв, Рум’янцев, Юр’єв; перед йо апостроф не пишеться: Воробйов, Соловйов. Примітка. Коли я, ю означають сполучення пом’якшеного приголосного з а, у, то апостроф перед ними не пишеться: Бядуля, Пясецький, Рюмін. [ред.] Апостроф у географічних назвах Апостроф пишеться в географічних назвах після губних, задньоязикових і р, а також після префіксів, що закінчуються приголосним, перед я, ю, є, ї: В’язники, Дем’янськ, Прокоп’євськ, П’ятигорськ, Ак’яр, Амудар’я, Гур’єв; перед йо апостроф не пишеться: Муравйово. Примітка. Коли я, ю означають сполучення пом’якшеного приголосного з а, у, то апостроф перед ними не пишеться: Вязьма, Кяхта, Крюково, Рязань

МОЇ НАЙМОЛОДШІ РИМУВАЛЬНИКИ

ЯК ЦІКАВО ПІДБИРАТИ РИМИ!

БУДЕМО ЗГАДУВАТИ

Діалектизми – це ті особливі мовні родзинки, якими вирізняється кожна місцевість. Діалектизми – це слова, функціонування яких обмежується територією певного діалекту. Діалект (інша назва – говір) – великий підрозділ мови, що об’єднує групу говірок, пов’язаних між собою рядом спільних явищ, невідомих іншим говіркам. Діалектизми бувають трьох видів: 1) лексичні – слова говору, що називають поняття, для позначення яких у загальнонародній мові використовуються інші назви. Напр.: бараболя, бульба (картопля), когут (півень), блават (волошка), нецьки (ночви), тайстра (торба), мешти (черевики), 2) етнографічні – назви місцевих реалій, які невідомі або не використовуються за межами певного говору. Напр.: а) назви одягу –камезелька(безрукавка),запаска(фартух), гуня (жіноча свитка), каптур (очіпок), черес (широкий шкіряний пояс); б) назви страв –книдлі(кульки з сирої і і вареної картоплі) налисники (тонкі млинці з начинкою, як правило, з домашнього сиру), капусняк (овочевий суп, основний складник якого – квашена капуста); в) назви помешкань – колиба (чабанська або лісорубська хатина); стайня (постійне місце,де тримають худобу)); г) назви музичних інструментів – трембіта, флояра; д) назви демонологічних істот – мольфар (чаклун), арідник (злий дух), мавка (лісова русалка), босоркун (відьмак, чаклун). 3) семантичні діалектизми – слова загальнонародної мови, які в говорах відрізняються значенням. Напр.: картоплянка (жоржина, а також сорт дині), бовтатися (блукати, тинятися), душа (серединка, м’якоть кавуна), байка (щось не варте уваги).

У ДЕНЬ ЮВІЛЕЮ ШКОЛИ

ХОЧУ ВІРИТИ,ЩО ТВОРЦЯМИ ІСТОРІЇ  СТАЛИ МИ З ВАМИ

ТАНЦЮЄМ "КАШТАНОВИЙ ВАЛЬС"

СВЯТКУЄМО ЮВІЛЕЙ ШКОЛИ

ПИШЕМО РАДІОДИКТАНТ?

9листопада о 12.00 на Першому каналі Українського радіо почнеться годинна радіопрограма, присвячена акції: йтиметься про історію радіодиктанту, його учасників, умови написання, а 12.30 прозвучить власне текст. Диктуватиме доцент Київського університету ім. Б.Грінченка, автор підручників і посібників із української мови Олександр Авраменко. Якщо обставини не дозволять вам долучитися до написання радіодиктанту у прямому ефірі, ви можете прослухати запис радіодиктанту на сайті Українського радіо (www.nrcu.gov.ua) у зручний для вас час. Українське радіо запрошує усіх охочих не лише долучитися і написати диктант, але й стати своєрідними співорганізаторами акції: створити свій власний осередок радіодиктанту – зібратися родиною, колективом чи організувати написання у закладі, де ви працюєте або навчаєтеся. Мета акції – єднання!

7 поширених помилок в українській мові

1. Нажаль. На жаль, багато людей пишуть ці два слова разом.
2. Будь-ласка. Автори, пишіть “будь ласка” правильно. Окремо. Без дефіса.

3. "Згідно інструкції", "відповідно з", "у відповідності з ...", "згідно до..." – це все помилкові конструкції. Українською правильно буде: відповідно до і згідно з.


4. "На протязі року" – калька з російської мови. Коли протягом дня сидиш на протязі, можна й захворіти.

5. "Заключається". В українській мові такого слова взагалі немає, тому контракти укладають, проблеми полягають, когось обіймають.

6. Їх чи їхнього? На жаль, під впливом російської мови все частіше їх вживається не у властивому значенні. Насправді, їхній – це присвійний займенник (відповідає на питання "чий?"), а їх – це форма родового і знахідного відмінка від особового займенника вони (відповідає на питання "кого?", "чого?", "що?").

7. "Приймати учаcть". Приймати – це взагалі одне з тих слів, які у нас дуже часто вживають неправильно. Зокрема, треба говорити: брати до уваги, брати до серця, брати до відома, а у нас багато людей вживають у цих словосполученнях слово приймати.

А які Вам помилки трапляються найчастіше?
P. S. До речі, помилки трапляються, а не зустрічаються, як дехто вважає! :)

ВЖИВАЙМО ЧАСТІШЕ- СВІТ СТАНЕ ДОБРІШИМ

Сію дитині в серденько ласку. Сійся-родися ніжне «будь-ласка», вдячне «спасибі», «вибач» тремтливе. Слово у серці – як зернятко в ниві. «Доброго ранку!», «Світлої днини» щедро даруй ти людям, дитино! Мова барвиста, мова багата, рідна і тепла, як батьківська хата.

ЦІКАВІ КАНІКУЛИ

   ВІДГАДАЙТЕ

·                             Її сушать під час контрольної роботи, посипають попелом, коли про щось шкодують. Кажуть, добре, коли вона одна, але ще краще, як їх дві.

                                                                                                   (Відповідь ...)

·                             Під ним часто нічого не бачать, ним крутять, коли в їдальні на гарнір каша, з ним часто залишаються обдурені люди.

                                                                                                          (Відповідь....)

УРА! НАС УЖЕ БІЛЬШЕ!

У  МЕНЕ БУЛО 5 СОНЕЧОК В КЛАСІ,А ТЕПЕР-6.ПРИЙШЛА У НАШ 8 КЛАС ОЛЯ ХІМКО!

            ВІТАЄМО  І РАДІЄМО!

ДУМАЮ,СКОРИСТАЄТЕСЬ

ЗНАЛИ?

ПЕРЕВІР СЕБЕ

Фахівці стверджують, що добрі справи позитивно впливають на наше психофізіологічне здоров’я. З’ясувалося, що стан людини, охопленої поривом доброти, організм сприймає як позитивний стрес і виробляє величезну кількість захисних речовин. Тому, по - справжньому добрі люди набагато рідше хворіють. До того ж, у стані «пориву доброти» виробляються гормони, що активізують розумову діяльність і збуджують творчий потенціал. Пропоную вам відповісти на 12 тверджень тесту «Бути добрим – вигідно», де ви зможете оцінити свій ступінь доброти. Якщо ви згодні з твердженням, відповідайте «так», не згодні – «ні». Тест 1. У тебе є гроші. Чи міг би ти витратити все на подарунки друзям? 2. Приятель розповідає про свої проблеми. Але це тебе не надто хвилює. Чи ти даси йому це зрозуміти? 3. Твій партнер по грі грає погано. Чи ти інколи піддаєшся, щоб йому було приємно? 4. Ти часто говориш людям приємні слова? 5. Ти не любиш злі жарти та розіграші? 6. Чи зможеш терпляче вислуховувати те, що тебе абсолютно не цікавить? 7. Ти доброзичлива людина? 8. Чи вмієш ти на практиці застосовувати свої здібності? 9. Чи не кидаєш гри, коли починаєш програвати? 10. Чи охоче виконуєш прохання? 11. Якщо ти впевнений, що правий, чи слухаєш співрозмовників? 12. Чи віджартовуєшся, коли з тебе насміхаються? Інтерпретація результатів 10 – 12 відповідей «так» - ви доброзичлива людина, намагаєтесь допомагати іншим, при цьому зважуєте всі за і проти. 6 – 8 відповідей «так» - ви не даєте образити себе, а також інших. 1 – 6 відповідей «так» - ви дуже любите себе.

ПОГОВОРИМО ПРО ЛІТОТУ

1. Літота — художнє применшення величини, сили, значення явища. 
2. Літота (простота) — словесний зворот, у якому знаки описуваного предмета подаються з надмірним їх применшенням. Наприклад: хлопчик-мізинчик, чоловік-нігтик, дівчина-краплинка.
У Марка Вовчка: Внученька качається по садку білим клубочком: їх бабуся маленька, ледве од землі видно.
Літоту можна почути і в повсякденній розмовній мові: до моєї школи два кроки, це такий чоловік, що в ложці води втопить, до села рукою подати. 
Літота у своїй структурі має два значення. 
Підтвердженням того, що термін літота функціонує у вітчизняній науці у двох значеннях, зазначено в Українській літературній енциклопедії ім. М.П. Бажана (1995, Т.3., С. 219).
1)  Художній прийом, протилежний гіперболі. Містить прийом, применшення ознак або якостей зображених предметів, явищ.
2) Стилістична фігура, що подає визначення у формі подвійного заперечення або замінює будь-який вираз іншим, із часткою не: згоден — не заперечую; з участю — не без участі. 
Літота — це зародок, початок протистояння, зачин антитези, яка побудована на контрасті понять.
Але в літоті головний акцент падає не на самий процес протистояння, а на антоніми.
Також вона може передавати не лище протилежності, а й серединні між полюсами моменти.

Ягня, здається, Веселилось!
І сонце гріло, не пекло!
                  Т. Шевченко

Літота виступає як троп, протилежний гіперболі. У сатиричній народній пісні вона є засобом гумористичного:

Їхав панок морквяний,
А кінь буряковий,
Шапка на нім з огірка,
Кунтуш лопуховий...

ГІПЕРБОЛА

Теоретичні відомості
1. Гіпербола — різке перебільшення якихось рис людини, предметів або явищ, їх кількості, розмірів, сили тощо, щоб надати зображуваному виняткової виразності, загостреності з метою виявлення емоційності, захоплення або презирства. 
2. Гіпербола (від грецького huperbole — перебільшення) — різновид тропу, що полягає в надмірному перебільшенні характерних властивостей чи ознак певного предмета, явища або дії задля увиразнення художнього зображення чи виявлення емоційно-естетичного ставлення до нього.
3. Гіпербола (перевага, збільшення) — різновид тропу, перебільшення явища, дії предмета, яких-небудь їхніх ознак, властивостей, характеристик. 
Наприклад:
Волають гори, кровію политі, 
Підбиті зорі падають униз!
                            В.Симоненко
...на ціле місто заридала вона на сходах. 
                            В. Симоненко
Весь світ став перед ним на коліна. 
                            Т. Рудик
До нас дійшли слова, стрімкіші за Говерли. 
                             В. Кочевський

ПРО СИНЕКДОХУ

 Синекдоха

 Синекдоха - вживання частини (єдиного) замість цілого (множинного), або в протилежну сторону - цілого замість частини. За зовнішніми ознаками цієї "підміни" можна визначити, до якого типу належить синекдоха. Приклади таких співвідношень:

1. Єдине число замість множини: «І чутно було до світанку, як радів француз» (М. Ю. Лермонтов, «Бородіно»). Використано слово в однині «француз» замість множини «французи».
2. Множина замість єдиного: «ми люди негордим». Часто таку фразу використовує людина, маючи на увазі себе, тобто одну людину.
3. Частина замість цілого: «Біліє парус одинокий» (М. Ю. Лермонтов, «Парус»). Використано слово «парус», що позначає частину човна.
4. Ціле замість частини: «Начальство прийшло». Мається на увазі всього один начальник, для посилення використано узагальнююче «начальство».
5. Родове замість видового назви: «Ця тварина віддає перевагу затишні місця». Використано узагальнене родове поняття «тварина» замість назви конкретного виду.
6. Видова замість родового: «Мені це обійдеться в копієчку», де використано видову назву «копієчка» замість узагальненого слова «гроші».

ТАК ЛЕГШЕ ЗАПАМ`ЯТАТИ

ПОВТОРИМО РАЗОМ

ГОТУЄМОСЬ ДО КОНТРОЛЬНОЇ З ЛІТЕРАТУРИ

ПОВТОРЕННЯ

з теми «Вступ. Усна народна творчість. Історичні пісні.Думи»

Літературний диктант

1. Вид мистецтва, що зображує дійсність, створює художні образи за допомогою слова – це…

2. Словесне відтворення різних подій, людей, явищ, предметів, уявлюване письменником…

3. Пісні, у яких зображено важливі події минулого та видатних осіб, називаються …

4. Групи історичних пісень за тематикою:  

5. З якої пісні взято ці рядки?

                   « в багатого хоч я візьму,то бідному даю,а так гроші...»

6. В якій історичній пісні згадується битва під Жовтими Водами?

7. Герой якої історичної пісні очолив боротьбу з панами в Умані і здобув слави …

8. У якій пісні Марусі Чурай зображується тема походу козаченьків, розлучення хлопця з матінкою і коханою? 

9. Великий пісенно-розповідний (ліро-епічний) твір, переважно героїчного змісту – це…

10. Думи виконувалися …під акомпанемент … .

11. Який художній засіб використано в наведених рядках: «…стояла темниця кам’яная», «бідні невільники», «святий день», «тяжка неволя», «розкіш турецька», «лакомство нещасне», «тихі води»?                 

12. Сучасним виконавцем народних дум вважається …

Українська поезія: Пані осінь залицялася ...

Українська поезія:                            Пані  осінь залицялася ...:                            Пані  осінь залицялася до лева                            Десь у парку,  в місті Львові, в тихий вечір    ...

ПІДКАЗУЮ

АБИ МИ НЕ СОРОМИЛИСЬ ОДИН ОДНОГО,БО -УКРАЇНЦІ,ПАМ`ЯТАЙМО!